ВОЗВЫШЕНИЕ
1) (действие от гл. возвысить, возвышать) - піднімання, підняття, піднесення, знесення, знімання (здіймання), підвищування, вивищення, звеличення [Звеличення власного народу], вславлення;
2) (возвышенное место, холм) підвищення [Великий майдан з храмом посередині на чималім підвищенні (Л. Укр.). Перед вівтарем на підвищенні стоїть священик], високість [Серед церкви зробили невеличку високість, і там став архієрей (Черніг.)], винесення, вивищення, шпиль, лобок (р. лобка). См. ещё Возвышенность 2;
3) (о сане, должности и т. п.) вищість. [Вітали його теперішнім високим саном, пророкуванням вищости нової (Кул.)].