Російсько-український словник (Українська академія наук)
ВНУК
внук, онук, (уменш.) внучок, онучок, (общ. р.) внуча (р. -чати), онуча, внученя (р. -яти). [Золотого Тамерлана онучата голі (Шевч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВНУК


матиме такий вигляд: Що таке ВНУК