ВЛАДЕНИЕ
1) (обладание) володіння, владання, обладування чим, посідання, держання чого. [Обладування землею. Посідання великого майна]. Быть, находиться во владении кого - бути, перебувати під чиїм володінням, в чийому посіданні, під володінням, у посіданні (в) кого, бути під ким. [У нас багато землі пани держать, а під людьми, може, десята часть]. Вводить во владение чем - ув'язувати в що (в маєтність). Получить, взять, принять во владение что - обняти що, отримати під владу що, перейняти що під володіння. В вечное владение - в [на] довічне володіння, у вічну обладу, у вічисту державу, у віковічню дідину. Арендное владение - см. Аренда;
2) (то, чем владеют) володіння, володарство, держава, державство, облада, посілість (р. -лости), (дворянское) панство, (родовое) діди(з)на. [Англія і її колоніяльні володіння. Такі дрібні володарства, як Ліппе-Детмольд. Зостався хазяїном на всій державі. Велика земельна посілість].