Російсько-український словник (Українська академія наук)
ВИНОВНЫЙ
1) (виноватый) винний, провинний, винуватий. [За одного винного сто невинних гине]. Признать себя виновным - визнати свою провину, визнати себе за винного, признатися до вини;
2) (служащий причиною) винний (винен), привиний (-винен), причинний (-чинен). [Хіба-ж причинен цар у тому, що ви коїте (Куліш). Рукою чоловікові біду зробиш, а очі нічого не провинні (Квітка)].
1) (виноватый) винний, провинний, винуватий. [За одного винного сто невинних гине]. Признать себя виновным - визнати свою провину, визнати себе за винного, признатися до вини;
2) (служащий причиною) винний (винен), привиний (-винен), причинний (-чинен). [Хіба-ж причинен цар у тому, що ви коїте (Куліш). Рукою чоловікові біду зробиш, а очі нічого не провинні (Квітка)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ВИНОВНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ВИНОВНЫЙ
матиме такий вигляд: ВИНОВНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ВИНОВНЫЙ