ВЗЯТКА
1) (при игре в карты) взяток (р. -тка), братка, взятка;
2) хабар (р. -ря), хапанка, скуп, скупка, дуюн, кубан, баз[с]аринка, ралець (р. -льця), мазанка (підмазка), помазало, вирва, тринкаль. [Тринкалі старшина побрав, а діла не зробив (Полт.). Писар вирви хоче, тим зразу й не дає білета]. Дать -ку - дати хабаря кому, підмазати кого, дати куку в руку, ткнути в лапу кому, підплатити кого, засолити. [А вони засолили: дали скупку]. Падкий на -ки - хабарний.