Російсько-український словник (Українська академія наук)
ВЗВОДИТЬ
взвести
1) зводити, звести. [Звів його на сходи]; (о многих) позводити, (на гору). В. напраслину - прикидати (-кинути) пеню, напасть, натягати, натягти на кого. [Ще скажуть, що я вас отруїв та прикинуть пеню, що й копою не одбудеш (Квітка)];
2) (курок) відводити, відвести, одвести курок. [Одвів курка і хотів стріляти].
взвести
1) зводити, звести. [Звів його на сходи]; (о многих) позводити, (на гору). В. напраслину - прикидати (-кинути) пеню, напасть, натягати, натягти на кого. [Ще скажуть, що я вас отруїв та прикинуть пеню, що й копою не одбудеш (Квітка)];
2) (курок) відводити, відвести, одвести курок. [Одвів курка і хотів стріляти].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ВЗВОДИТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ВЗВОДИТЬ
матиме такий вигляд: ВЗВОДИТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ВЗВОДИТЬ