ВЕЯТЬ
1) (дуть) віяти, повівати, дихати, подихати. [Віє вітер, повіває. Подихає вітерець];
2) (в безл. конструкции: веять чем) віяти, повівати, пашіти, дхнути, віддавати чим (последние два и в личн. конструкции). [Повіває теплом, прохолодою. Справжньою поезією віє (дхне) від нього. Духом свіжого сіна пашить від скошеної луки. Пахощами молодощів віддає його збірка поезій];
3) (в. зерно) віяти. [Віяти жито, ячмінь, пшеницю];
4) (развеваться) маяти, повівати. [Мають (повівають) прапори].