Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б [В] Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П
ВЕЯНИЕ
1) (действие от гл. веять) віяння, віянка. [Вже почалася віянка];
2) (дуновение) повівання, повів, подих, подув. [Тихий повів (подих) вітру. Нові громадські подуви (течії) та напрями].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВЕЯНИЕ


матиме такий вигляд: Що таке ВЕЯНИЕ