Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б [В] Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П
ВЕЯЛКА
віялка; (в. без решет для отвевания лёгкого сора, как то: остатков мякины, пыли и т. п.) млинок; (для отвевания куколя) кукільниця.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВЕЯЛКА


матиме такий вигляд: Що таке ВЕЯЛКА