ВЕТЕР
вітер (р. -тра[у]), (мн.) вітри. В. северный - верховий (північний) вітер, верховик. В. южный - низовий (південний) в., нижняк, полуденник. В. восточный - східній в. В. западный - західній в., заходень (р. -дня). Тёплый в. - тепляк. Сухой ветер - суховій. Палящий в. - палючий в., шмалій. Сильный в. - навальний вітер, борвій, бурей. Сквозной в. - скрізний вітер, протяг. Ветер, дующий с горы - згірний в. В. от берега на море - відбережний (горовий) в. Во время ветра - під вітер. По ветру - за вітром. Говорить на в. - говорити на вітер. Пойти на ветер - піти з вітром. См. Верховой, Попутный, Противный, Подниматься.