ВЕТВЬ
и ветка мн. ветви
1) (малоупотр.) віта, (нечастое) віть (р. віти), вітка, гілляка, гілка, галуза, галузка; (одна из главных ветвей, на которые разветвляется дерево) віднога, конар, галузь (р. -зи). Для мн. ч. віти, соб. віття, гілля, галуззя, (более мелкие ветви) пагілля, павіття;
2) (переносно: отрасль) парость (р. -ти), галузь (р. -зи). [Три парості (галузі) слов'янського плім'я];
3) (переносно: разветвление чего-л., железнодорожная ветвь, ветвь оврага) вітка, рукав. В. горного кряжа - віднога. [Од яру на всі боки розбіглись рукави (Н.- Лев.). Залізничий рукав].