Російсько-український словник (Українська академія наук)
ВЕРШИНА ГОРЫ
верх, вершина, верховина, кичера (гал.), (соб.) верхогір'я. В. обнаженная - лисогора (Коцюб.). В. дерева - верх, вершина, верховина, (соб.) верховіття, верхів'я, верхівля, (крона) чоло. [Заснув і дуб вершиною високий (Грін.). Навкруги дерева спали, вгору знявши темні чола (Грінч.)]. См. Верхушка 1.
верх, вершина, верховина, кичера (гал.), (соб.) верхогір'я. В. обнаженная - лисогора (Коцюб.). В. дерева - верх, вершина, верховина, (соб.) верховіття, верхів'я, верхівля, (крона) чоло. [Заснув і дуб вершиною високий (Грін.). Навкруги дерева спали, вгору знявши темні чола (Грінч.)]. См. Верхушка 1.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ВЕРШИНА ГОРЫ
матиме такий вигляд: Що таке ВЕРШИНА ГОРЫ
матиме такий вигляд: ВЕРШИНА ГОРЫ
матиме такий вигляд: Що таке ВЕРШИНА ГОРЫ