Російсько-український словник (Українська академія наук)
ВЕРХОВОЙ
1) (ветер) горовий (горішній) вітер, горішняк;
2) верховий. [Да сто коней верхових, а сімдесят возових];
3) сущ. верхівець, (р. -івця), верхівець (р. -вця), вершник, верховик.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВЕРХОВОЙ


матиме такий вигляд: Що таке ВЕРХОВОЙ