Російсько-український словник (Українська академія наук)
ВЕРХНИЙ
горішній, верхній, вишній. [Горішній поверх у будинкові. Камінь у млині буває горішній і долішній. Верхня щелепа. Верхня губа. Подивися, моя доню, в вишнюю кватирку]; (об одежде, слое земли) поверхній. [Саян - поверхня жіноча шата (Ор. Лев.), Поверхній шар землі].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВЕРХНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ВЕРХНИЙ