Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б [В] Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П
ВЕНЧИК
1) вінець (р. -нця), вінчик, обідець (р. -дця). [Срібні вінці богів. Золотий обідець];
2) (лента, полагаемая на чело усопшего) вінчик;
3) (ободок на верхнем краю сосуда) вінця (мн.) (р. -нців);
4) (бот.) віночок;
5) (венчик зуба) вершок, вершечок, коронка. Венчиковидный - віночкуватий.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВЕНЧИК


матиме такий вигляд: Що таке ВЕНЧИК