БЫВАТЬ
1) бувати, (случаться) траплятися. [Всього буває на світі. Бував і в Варшаві];
2) (навещать) - бувати в кого, ходити до кого. [Почав ходити до них = начал бывать у них]. Бывать часто у кого, где - учащати до кого, куди. [До неї вчащає. Не дуже вчащала в село]. Как не бывало - як лиз злизав, наче корова язиком злизала. [Він десь дівся, як лиз його злизав]. Как ни в чём не бывало - наче й не було нічого, любенько, любісінько. Ничуть не бывало - зовсім ні. Этому не бывать - цього не буде.