Російсько-український словник (Українська академія наук)
А [Б] В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П
БУРЧАТЬ
1) (урчать) бурчати, дурчати, буркота[і]ти, булькота[і]ти. [Бурчить у животі];
2) (ворчать) бурчати, буркотати, воркотіти.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БУРЧАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке БУРЧАТЬ