Російсько-український словник (Українська академія наук)
А [Б] В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П
БУРКАТЬ
-кнуть
1) бурчати, сов. буркнути, мурчати, сов. муркнути, бовт[к]нути;
2) (вертеть, бросать с гулом) фуркати, сов. фуркнути.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БУРКАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке БУРКАТЬ