Російсько-український словник (Українська академія наук)
А [Б] В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П
БОРОНИТЬ
1) (о поле) боронувати, боронити, скородити, заскороджувати, (после посева) волочити. [Посіяв і волочить];
2) (запрещать) боронити чого. [Я не бороню тобі женитися];
3) (защищать, хранить) боронити що, від чого. [Боронила волю. Борони мене від лихої напасти].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БОРОНИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке БОРОНИТЬ