БЛЕСТЕТЬ
и блистать
1) блищати, -ся, блискотіти, виблискувати, вилискувати, -ся, зоріти, горіти, ясніти, -ся, світити, -ся, сяяти; (обыкновенно о ровной и гладкой поверхности) вилискувати, -ся, лисніти, лиснитися, лощитися; (неровным, изменчивым светом, блеском) грати, вигравати, мигтіти, жахтіти, бреніти, леліти; (время от времени, местами) блискати, поблискувати, полискувати, -ся; (вспыхивая и погасая, появляясь и исчезая) блимати, бликати. [Вода в ставочку блищить(ся). Блискотять до сонця списи. Вилискується сніг на сонці. Зірочки зорять-горять на небі. Світять, сяють очі. Ясніє живе золото. Стільчики, столики - все те новеньке, аж лощиться (М. Вовч.). Чоботи аж вилискують(ся). Мигтить у хвилях білолиций. Очиці, як зірочки, грають. Бренить роса на сонці. А на морі вода леліла. Він поблискував очима. Блимав каганець]. Блистать красотою - красуватися;
2) вражати красою, величністю, багатством.