Російсько-український словник (Українська академія наук)
БЛЕСК
1) (яркий свет) блиск, бляск; (сияние) сяєво, сяйво, ясність; (отражённый блестящим предметом) блиск, полиск, ви(б)лиск, ґлянц [Полиск хижих очей. Вилиски вечірнього погасання]; (неровный, изменчивый блеск) блискотіння, мигтіння. [Сріблясте мигтіння рибки]. Утратить свой блеск - пригаснути, примеркнути. Межд. выраж. блеск - блись. [Вона сердечна туди, сюди, блись, блись очицями (Греб.)];
2) (переносно) блиск, сяєво, величність, пишнота, блискуча слава.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БЛЕСК


матиме такий вигляд: Що таке БЛЕСК