Російсько-український словник (Українська академія наук)
БЛАГОЧИНИЕ
1) добрий лад (в родині, громадському та церковному житті);
2) благочинія (ж. р.), деканат. [Поїхав оглядати свою благочинію].
1) добрий лад (в родині, громадському та церковному житті);
2) благочинія (ж. р.), деканат. [Поїхав оглядати свою благочинію].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: БЛАГОЧИНИЕ
матиме такий вигляд: Що таке БЛАГОЧИНИЕ
матиме такий вигляд: БЛАГОЧИНИЕ
матиме такий вигляд: Що таке БЛАГОЧИНИЕ