Російсько-український словник (Українська академія наук)
БЛАГОВЕРНЫЙ
1) благовірний, правовірний;
2) (как эпитет, даваемый супругами друг другу) старий, стара, мій, моя.
1) благовірний, правовірний;
2) (как эпитет, даваемый супругами друг другу) старий, стара, мій, моя.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: БЛАГОВЕРНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке БЛАГОВЕРНЫЙ
матиме такий вигляд: БЛАГОВЕРНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке БЛАГОВЕРНЫЙ