Російсько-український словник (Українська академія наук)
А [Б] В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П
БИТЮК
1) возовик, возовий кінь тамбовської або воронізької породи, бітюк;
2) (о человеке) моцак, бецман, здоровило.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БИТЮК


матиме такий вигляд: Що таке БИТЮК