Російсько-український словник (Українська академія наук)
БАБА
1) (замужняя женщина) жінка, баба (несколько пренебрежительно), (молодая) молодиця, (старая) стара (также и о молодой жене, шутливо);
2) см. Бабушка;
3) (вообще женщина) жінка, баба;
4) (повивальная) баба, (чаще с эпитетом) б.-сповитуха, б.-повитуха, б.-пупорізка; б.-бранка, (лекарка) баба, знахарка, шептуха;
5) зоол. (пеликан) баба-птиця, птиця-баба;
6) (род пасхальн. кулича в форме усечен. цилиндра) баба, паска, папушник;
7) (у колодца) журавель (р. -вля);
8) баба, довбня, довбешка. [Почали бабою забивати палі]. Бабы (созв. Плеяды) - волосожар, квочка, квочка з курчатами. Бой-баба - козир-баба. Баба-яга - баба-яга.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БАБА


матиме такий вигляд: Що таке БАБА