representative
I n 1. представник, делегат, уповноважений
2. амер. член Палати представників
- accredited ~ акредитований представник
- authorised ~ уповноважений представник; представник, наділений повноваженнями
- diplomatic ~ дипломатичний представник
- foreign ~ іноземний представник
- official diplomatic ~ офіційний дипломатичний представник
- permanent ~ постійний представник
- personal ~ особистий представник
- plenipotentiary ~ уповноважений представник
- special ~ спеціальний представник
- local ~s of international organisations місцеві представники міжнародних організацій
- ~s accredited to international organisations представники, акредитовані при міжнародних організаціях
- ~s of the diplomatic mission співробітник дипломатичного представництва (в складі делегації)
- ~ of the embassy представник посольства
- ~s of international organisations представники міжнародних організацій
- ~ of the permanent delegation співробітник постійної делегації
- ~ of the press представник преси
- ~ of the protocol service представник протокольної служби
- hierarchy among diplomatic ~s старшинство серед дипломатичних представників
- to appoint a diplomatic ~ призначити дипломатичного представника
- to recall a diplomatic ~ відкликати дипломатичного представника
- House of Representatives Палата представників (нижня пала та в Конгресі США)
II adj представницький
- ~ body представницький орган
- ~ government представницький уряд
- ~ opinion poll репрезентативне опитування суспільної думки