official
I n посадова особа; співробітник, чиновник, службовець (державний, банківський)- diplomatic ~ дипломат
- duly accredited ~ належним чином акредитована особа
- fully trained ~s добре підготовлені посадові особи
- government ~s державні службовці; урядові чиновники
- high ~s високі посадові особи
- international ~ міжнародна посадова особа (в ООН)
- municipal ~s муніципальні службовці/ чиновники
- ~ of the protocol service працівник протокольної служби
- conduct of international ~s поведінка міжнародних посадових осіб
- duties of international ~ обов'язки міжнародної посадової особи
- status of international ~ статус міжнародної посадової особи
- to accept ~s приймати посадових осіб
II adj
1. службовий, посадовий
2. офіційний
- ~ ceremony офіційна церемонія
- ~ communication офіційне повідомлення
- ~ condolences офіційне висловлення співчуття
- ~ denial офіційне спростування
- ~ diplomatic status офіційний дипломатичний статус
- ~ document офіційний документ
- ~ duties службові обов'язки
- ~ gazette урядовий вісник
- ~ language державна/ офіційна мова
- ~ majority посадова більшість (більшість, що складається з людей, які є членами законодавчого органу з огляду на посадове становище, яке вони посідають)
- ~ news офіційне повідомлення
- ~ part of the visit офіційна частина візиту
- ~ passport службовий паспорт
- ~ reception офіційний прийом
- ~ records офіційний звіт
- ~ report офіційна доповідь; офіційне повідомлення, протокол
- ~ representative офіційний представник
- ~ responsibilities службові обов'язки
- ~ source офіційне джерело
- ~ statement офіційна заява
- ~ travel documents офіційні проїзні документи
- ~ visit офіційний візит
- to stay on an ~ friendly visit знаходитися з офіційним дружнім візитом
- for ~ use only тільки для службового користування
- in ~ capacity в офіційній якості