jurisdiction
n 1. судочинство; здійснення правосуддя
2. юрисдикція; підсудність; підвідомчість
3. підвідомча галузь; сфера повноважень
- civil ~ цивільна юрисдикція
- consular ~ консульська юрисдикція
- creeping ~ повзуча юрисдикція
- criminal ~ кримінальна юрисдикція
- domestic ~ внутрішня компетенція
- indisputable ~ безперечна юрисдикція
- local ~ місцева юрисдикція
- exemption from criminal ~ звільнення з-під кримінальної юрисдикції
- exercise of ~ здійснення юрисдикції
- to be subject to the ~ of one's country знаходиться під юрисдикцією своєї країни
- to come within ~ підлягати під юрисдикцію
- to exercise ~ виконувати юрисдикцію
- to grant exemption from civil and criminal ~ надати звільнення з-під цивільної та кримінальної юрисдикції
- to have ~ respecting foreign consuls здійснювати юрисдикцію стосовно іноземних консулів
- to retain ~ зберегти юрисдикцію