breach
n 1. юр. порушення (закону, зобов'язання тощо)
2. розрив (відносин)
- deliberative ~ зумисне порушення
- material ~ суттєве порушення
- serious ~ тяжке порушення
- ~ of agreement порушення угоди
- ~ of confidence зловживання довірою
- ~ of covenant порушення договору
- ~ of etiquette порушення етикету
- ~ of international obligations порушення міжнародних зобов'язань
- ~ of the law порушення закону
- ~ of order порушення порядку
- ~ of a treaty порушення договору
- ~ between the two countries розрив між двома країнами
- duration of the ~ тривалість порушення
- moment of the ~ момент порушення
- to heal the ~ between two countries покласти кінець розриву між двома країнами
- to repair the ~ between two countries покласти кінець розриву між двома країнами