відмовлятися
відмовлятися дієсл. refuse; reject; withdraw; deny; (від позову тощо) abandon; disclaim; waive; (денонсувати) denounce;\~ виконувати власні зобов'язання refuse to execute one's promises;
\~ від відповідальності deny a liability;
\~ від договору withdraw from a contract;
\~ від захисника waive counsel;
\~ від зобов'язання deny liability;
\~ від імунітету waive immunity;
\~ від конституційного права waive a constitutional right;
\~ від права на апеляцію waive one's right of appeal;
\~ від слухання справи судом присяжних waive a jury trial;
\~ від судової справи abandon a case;