визнавати
визнавати дієсл. acknowledge; (право тощо) recognize; (у суді) adjudicate; (вважати) consider; regard; admit;\~ вимогу allow a сlaim; \~ невинним find not guilty;
\~ неспроможним declare insolvent;
\~ особу винною find / adjudge a person guilty;
\~ помилку confess an error;
\~ себе винним plead guilty; avow oneself; confess;
\~ скоєння злочину confess to a crime;
\~ справедливість фактів, викладених у звинуваченні admit the truth of the facts in the accusation;