UNIT
(U)
1. n ком. одиниця; ціле; елемент; a одиничний; 2. марк. одиниця
1. основна складова чого-небудь, напр. стандарт виміру, окремий продукт (product) чи вид товарів, окрема особа чи група, партія цінних паперів (securities) тощо; 2. умовний пакетний розмір, об'єм, кількість або величина чого-небудь, що прийнято за основу на продаж; ♦ прикладами одиниці можуть бути: літр молока, коробка сірників, дюжина яєць, букет квітів тощо

accountability ~ об'єкт обліку • одиниця обліку • одиниця звітності; accounting ~ облікова одиниця • господарська одиниця із самостійним балансом; administrative ~ адміністративна одиниця; auxiliary ~ допоміжний підрозділ; basic ~ основна одиниця; business ~ організаційна одиниця (торгова або промислова) • господарський осередок; capital ~ елемент капіталу; capitalization ~ одиниця капіталізації; central processing ~ (CPU) центральний процесор комп'ютера; consumer ~ споживча одиниця; control-factor ~ одиниця контрольного фактора; contract ~s стандартна система показників якості; conventional ~ умовна одиниця; cost ~ одиниця витрат • одиниця калькуляції витрат; currency ~ валют

average revenue per ~ виручка на одиницю продукту • середня виручка; European ~ of account розрахункова одиниця європейського платіжного союзу; per ~ на одиницю; revenue ~ of service розрахункова одиниця; to buy a ~ of something купувати/купити одиницю чого-небудь; to sell a ~ of something продавати/продати одиницю чого-небудь; ~ assets records облік активів підрозділу; ~ cost собівартість одиниці продукції; ~ costs витрати на одиницю продукції; ~-elastic demand попит з одиничною еластичністю; ~ labour cost вартість праці в одиниці продукції • витрати на робочу силу в одиниці продукту • трудомісткість; ~ load одиничне навантаження • одиничний вантаж; ~ of account розрахункова одиниця • одиниця обліку • розрахункова гр