PATENT
(pat; Pat; Pt)
юр. n патент; привілей; переважне право; патентування; a патентований; патентний; v патентувати; брати патент
документ, виданий урядовою установою винахіднику, що засвідчує авторство, право на винахід та виключне право на його використання протягом визначеного терміну; ♦ патент захищає винахідника від конкурентів, є видом інтелектуальної власності (intellectual property) та належить до категорії нематеріальних активів (intangible assets)

basic ~ основний патент; borderline ~ спірний патент; broad ~ патент з широким визначенням винаходу; cancelled ~ скасований патент; competing ~ конкурентний патент; confirmation ~ затверджений патент; design ~ • патент на проект • патент на конструкцію • патент на промисловий зразок; device ~ патент на прилад; drug ~ патент на медикамент; existing ~ чинний патент; expired ~ патент із закінченим терміном чинності; foreign ~ закордонний патент; improvement ~ патент на удосконалення; independent ~ незалежний патент; infringing ~ що порушує патент; inoperative ~ нечинний патент; invalid ~ нечинний патент; issued ~ виданий патент;

~ for a design патент на проект • патент на конструкцію • патент на промисловий зразок; ~ for improvement патент на удосконалення; ~ holder власник патенту; ~ in force чинний патент; ~ infringement порушення патенту; ~ monopoly патентна монополія; ~ on an invention патент на винахід; ~ rights право на патент; ~ specification опис патенту; to abandon a ~ відмовлятися/відмовитися від патенту; to apply for a ~ заявляти/заявити прохання щодо права на патент; to assign a ~ призначати/призначити патент; to avoid granting a ~ заперечувати/заперечити патент; to cancel a ~ скасовувати/скасувати патент; to circumvent a ~ уникати/уникнути патенту; to contest a ~ запе

patent ‡ A. assets¹ (383)
═════════◇═════════
патент < лат. patens (patentis) — відкритий, очевидний; пор. нім. Patent < фр. lettre patente < лат. litterae patentes (СІС : 506; Фасмер 111 : 216)
пор. «copyright»
пор. «trademark»