LABOR
ек. амер. 1. n праця; робота; труд; a трудовий; робочий; 2. знт. робоча сила
1. вклад людей в економічну діяльність у формі розумових і фізичних зусиль; ♦ праця вважається одним із основних факторів виробництва (factors of production), серед яких капітал, земля і підприємництво; 2. загальна кількість працівників або група працівників, яка займається певною роботою

abstract ~ абстрактна людська праця; agricultural ~ сільськогосподарська праця; associated ~ усуспільнена праця; auxiliary ~ допоміжна робоча сила; casual ~ тимчасова робота • тимчасова робоча сила; cheap ~ дешева робоча сила; child ~ дитяча праця; commercial ~ торговельна праця; commodity-producing ~ праця, що продукує товар; common ~ спільна праця • спільна робота • некваліфікований труд • некваліфікована робоча сила; complicated ~ складна праця; compulsory ~ примусова праця; concrete ~ конкретна праця; cooperative ~ спільна робота • спільна праця; creative ~ творча робота; dead ~ мертва праця (уречевлена); direct labour; domestic ~

backward-bending ~ supply curve відхилена назад крива пропозиції праці; compensated ~ supply curve компенсована крива пропозиції праці; competitive ~ market конкурентний ринок робочої сили; division of ~ розподіл праці; ~ agreement трудова угода; ~ and machinery costs витрати на робочу силу й устаткування; ~ as a factor of production праця як фактор виробництва; ~ attache аташе праці; ~ catchment area район, який потребує робочої сили; ~-consuming трудомісткий; ~ contract трудова угода • трудовий договір; ~ costs витрати на робочу силу • вартість робочої сили; ~ dispute трудовий конфлікт; ~ efficiency variance коливання продуктивності праці; ~ employed застосовувана праця;

labour (австрал., англ., канад.) :: labor (амер.)