DEBT
n фін., бухг. борг; заборгованість; зобов'язання; позика; a борговий; заборгований; позиковий; позичений
сума грошей або послуг, які окрема особа, підприємство або уряд винні іншій стороні, тобто правове зобов'язання перед кимось; ♦ виділяють: борги окремої особи у формі застави (mortgage), банківської позички тощо; борги підприємства у формі кредиторської заборгованості (accounts payable), боргового зобов'язання тощо; борги уряду у формі довгострокових облігацій (long-term bonds), короткострокових цінних паперів (short-term securities) тощо

accruing ~ борг, що наростає; accumulated ~ нагромаджений борг; active ~ несплачений борг • невиплачений борг; bad debt; bank ~ заборгованість за банківською позикою; blocked ~ заморожений борг; bonded ~ облігаційна позика • консолідований борг; book ~ борг згідно з бухгалтерськими книгами; business ~ діловий борг • комерційний борг; commercial ~ торговельна заборгованість; company ~ борг підприємства; consolidated ~ консолідований борг; contract ~ борг за контрактом; convertible ~ оборотна облігація; current ~ поточний борг; deferred ~ відстрочений борг; doubtful debt; dubious ~ сумнівний борг; due ~ борг, який підлягає сплаті;

acknowledgement of ~ визнання боргу; ~ alleviation часткове сплачення боргу; ~ and borrowing позика і кредит; ~ burden тягар заборгованості; debt capital; ~ certificate борговий сертифікат • боргове свідоцтво; ~ collecting стягнення боргу; ~ commitment боргове зобов'язання; ~ conversion переведення боргу; ~ crisis криза заборгованості; ~ discount знижка із заборгованості; ~ due борг до сплати; debt finance; ~ financing сплачення боргу шляхом випуску позики; ~ funding консолідування боргу • переведення короткострокової заборгованості в довгострокову; ~ instalment сплачення боргу частинами; ~ liability боргове зобов'язання; ~ management керування боргом • уп

debt — ім. довг, прикм. довговий (діас, діал.)
═════════◇═════════
борг < нім. Borg — позичка < bergen — берегти; давати пощаду, давати строк для виплати; закріплюється в ужитку в XVI ст. спочатку лише у виразах: «на борг» «в борг (на віру)», а пізніше поширилося і дістало значення, яке охоплює ст. у. термін довг (ЕС-СУМ 1 : 168; ЕСУМ 1 : 229); довг < ст. сл. длъгъ, долгъ — обов'язок; зобов'язання перед кимось; пізніше — борг; засвідчується в писемних пам'ятках з 1489 р.: «А два(д)цать копъ грошє(и) в кажъди(и) годъ має(т)єсь собє брати за до(л)гъ што єсъмо ємоу виньни»; ст. у. термін довг сьогодні вживається тільки в розмовній мові (ЕС-СУМ 1 : 168, 344; ССМ 1 : 301, 314)
▹▹ «bad debt»
▹▹ «debt capital»
▹▹ «doubtful debt»