CREDITOR
(Cr)
n ком., фін. кредитор; позикодавець; a кредиторський
особа чи установа, часто юридична (entity), яка надає кредит (credit¹) у грошовій або товарній формі на умовах повернення

acceptance ~ акцептний кредитор; bankruptcy ~ кредитор з банкрутства • кредитор з питань банкрутства • кредитор банкрота; bill ~ кредитор векселя; bond ~ кредитор по борговому або грошовому зобов'язанню; book ~ кредитор за розрахунковою книгою; equally ranking ~s кредитори, які мають рівні права; general ~ кредитор зі звичайним правом • генеральний кредитор; joint ~ спільний кредитор; judgement ~ кредитор за постановою суду; long-term ~ особа, яка надає довгостроковий кредит; mortgage ~ кредитор по іпотеці; net monetary ~ чистий грошовий кредитор; ordinary ~ звичайний кредитор; preferential ~ привілейований кредитор; principal ~ головний кредитор; private ~
~ nation країна-кредитор; ~ meeting зібрання кредиторів; ~s ledger бухгалтерський реєстр кредиторів; ~'s petition заява кредитора; ~s' pool загальний фонд кредиторів; to owe (money to) a ~ бути винним (гроші) кредитору; to pay off a ~ розраховуватися/розрахуватися з кредитором; to settle with a ~ платити/ заплатити кредитору

creditor : debtor
═════════◇═════════
кредитор < лат. creditor — позикодавець < credere — вірити; приклад з 1627 р. див.: Памва Беринда. Лексиконъ славеноросскій и именъ тлъкованіє: «creditor, то ест которий позичаєт кому грошей» (ЕС-СУМ 2 : 290)
пр. «debtor»