ARBITRATION
n врр. арбітражний розгляд; арбітраж; третейський розгляд; третейський суд; a арбітражний
процедура розв'язання суперечки між двома сторонами арбітром (arbitrator), якого обирають сторони за взаємною згодою або призначають згідно з законом; ♦ рішення арбітражного розгляду є обов'язковим для виконання обома сторонами

accommodative ~ пристосувальний арбітраж; binding ~ обов'язковий арбітраж • зобов'язувальний арбітраж; commercial ~ торговельний арбітраж; compulsory ~ примусовий арбітраж; contract ~ контрактний арбітраж; industrial ~ промисловий арбітраж; international ~ міжнародний арбітраж; mixed ~ змішаний арбітраж; normative ~ нормативний арбітраж; private ~ приватний арбітраж; single ~ одноразовий арбітраж; voluntary ~ добровільний арбітраж; wage ~ врегулювання суперечок щодо заробітної плати

~ agreement арбітражна угода; ~ award арбітражне рішення; ~ board арбітражна комісія; ~ clause арбітражне застереження • арбітражний пункт • арбітражне зауваження; ~ commission арбітражна комісія; ~ decision арбітражне рішення; ~ hearing арбітражний розгляд справи; ~ leave арбітражна відпустка; ~ panel арбітражний склад • члени арбітражної комісії; ~ proceedings арбітражне судочинство; ~ tribunal арбітражний трибунал • арбітражна інстанція • третейський суд; to apply to ~ подавати/подати до третейського суду • подаватися/податися до третейського суду; to conduct ~ проводити/провести арбітраж; to go to ~ подавати/подати до третейського суду • подаватися/податися до третейського суду; t